Правляча Партія реґіонів, не виконавши своїх зобов’язань про “покращення життя вже сьогодні”, вдалася до випробуваних передвиборних маніпуляцій свідомістю зденаціоналізованих виборців з півдня та сходу України — для мобілізації власного електорату та дестабілізації державного курсу, утвердженого Основним Законом.

 

5 вересня на прес-конференції в Києві голова виборчого штабу ПР Борис Колесников повідомив про підготовку всеукраїнського референдуму з трьох питань: “Чи погоджуєтесь Ви з тим, щоб українська і російська мова мали статус державної?”, “Чи погоджуєтесь Ви, щоб голови обласних і районних держадміністрацій обиралися прямим голосуванням?”, “Чи підтримуєте Ви нейтральний статус України?”

 

Від 7 вересня на найбільших площах Києва, Харкова, Сімферополя, Полтави, Донецька, Одеси синьо-білі агітують громадян поставити свої підписи, аби через 60—75 днів провести відповідний референдум. Очевидно, що антиукраїнські сили намагаються розіграти “мовну карту”, по шулерськи обійшовши процедуру внесення відповідних законодавчих змін, чітко виписаних в Основному Законі.

 

Адже для внесення змін у перший розділ Конституції необхідно, щоб 226 народних депутатів прийняли відповідний законопроект і подали його на розгляд до Конституційного Суду, після чого даний документ має бути повернуто в парламент і проголосовано 300-ми голосами. Тільки після такої процедури можна порушувати питання про всеукраїнський референдум.

 

Це не перша спроба антидержавних партій розколоти українське суспільство на російськомовне й україномовне: 14 грудня 1999 року Конституційний Суд України розтлумачив, що “положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким “державною мовою в Україні є українська мова” треба розуміти так, що українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також у публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п’ята статті 10 Конституції України)”.

 

Окрім того, у постанові КС України зазначено, що “рішення є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим”. Отже, ініціативи Партії реґіонів треба витрактовувати як відверто антиконституційні, антидержавні.

 

Ми звертаємося до Президента як гаранта Конституції, до Ради національної безпеки і оборони, Національної ради з питань культури та духовності з вимогою вжити всіх необхідних заходів для захисту держави, її цілісності та дати законну відсіч відкритій чи прихованій діяльності, спрямованій на мовний, культурний, духовний геноцид українського народу.

 

Звертаємо увагу на очевидні спроби Партії реґіонів маніпулювати не лише свідомістю виборців, а й їхніми паспортними даними на позачергових виборах, ще випливає із заяв їхнього виборчого штабу про те, що буде зібрано не менше як 9 мільйонів підписів. Невже саме на підставі цих вуличних голосів державну українську мову буде витіснено зі шкіл, ВНЗ, із судочинства та діловодства?

 

Хіба південно-східні області України, які перебувають під впливом Партії реґіонів, зречуться не лише української мови, а й українства?

 

Підбурювання населення проти законів унітарної держави призведе до знищення в південно-східних областях українських шкіл, поодиноких українських газет, доруйнує українську культуру, бо російська мова в статусі державної переорієнтує значну частину людей на цінності сусідньої країни, а насаджені з допомогою “вільних виборів” реґіонщики в ролі голів обласних і районних адміністрацій донищать українські ВНЗ і школи, встановлюючи не державні, а свої, місцеві порядки.

 

Не дивно, що вже нині в Донецьку, Луганську, Криму переслідують україномовних громадян. Чільники Партії реґіонів не можуть не усвідомлювати, що заявлене ними опитування фактично руйнує основи української державності, чинить психологічний тиск на український народ, нав’язує незалежній державі колоніальний шлях розвитку.

 

За просторікуваннями про права людини приховуються політичне інтриганство, українофобство, зверхність, цинічне глузування над українцями, відкрита агресія проти всього українського, що збереглося на півдні і сході України.

 

Партія реґіонів нарешті відкрито демонструє антиукраїнське обличчя своєї ідеології: звинувачуючи патріотів України в русофобії, ксенофобії, бандерівщині і т. ін., ця, підперта грошима та імперськими традиціями сила, для якої не існує нічого національного, отруює, руйнує будь-які здобутки нашої держави. Це за їхнього прикриття, благословення і фінансування оскверняють українські пам’ятники й могили, друкують антиукраїнські газети й українофобські книжки, руйнують громадські організації та національні рухи, встановлюють пам’ятники катам українського народу, створюють фронти громадських протистоянь, нищать культурні цінності — від пам’яток культури та історії до бібліотек та українських книгарень.

 

Не європейські стандарти, не самобутній національний розвиток несуть реґіонщики українському народу, а пониження його ролі до статусу національної меншини на власній землі, чого так прагнули царські сатрапи, а потім більшовицькі нелюди.

 

Нинішнє захоплення Партією реґіонів державного інформаційного простору загрожує національній безпеці України. Український народе, скажи “Ні!” духовним мародерам з Партії реґіонів!

 

Люди, будьте пильні! Не дозволяйте колоніальним порядкам повернутися в Україну! Очищаймо нашу землю від антиукраїнських сил: кожен наш голос — могутня зброя. Пам’ятаймо про це завжди!

 

Центральне правління ВУТ “Просвіта” ім. Т. Г. Шевченка, 10 вересня 2007 р., м. Київ