Христос Воскрес! – Воістину Воскрес! Ці слова, що лунають у світі вже понад дві тисячі років, стисла висловлюють cуть нашої віри. Християнське Передання свідчить про Бога, любов Якого до людини мас абсолютно унікальний характер. Виявленням цієї абсолютної любові є Хресна смерть, якої зазнав Бог аби спасти людину від гріха. Славою та звершенням цієї любові є Христове Воскресіння, яке звільняє людство від влади смерті.

Увесь час своєї земної історії людство боролося супроти свого затятого ворога - смерті. Це була справжня війна. Війна молитви та праведності проти страждання та смерті. Війна милосердя та людської солідарності проти жаху та самоти, що породжується смертю. Лунали молитви, здійснювалися подвиги праведності, але подолати свого найбільшого ворога, тобто смерть, людина не могла. Смерть збирала свою данину з людського роду, і забирала до свого царства усіх: чоловіків та жінок, сивих старців та немовлят, праведників та грішників. Перемогу здобув лише Христос.

«Діло Христа, - пише один з провідних православних богословів минулого століття, - реальність фізична, і треба навіть сказати, біологічна. На хресті смерть поглинена життям. У Христі смерть входить до Божества і в Ньому спопеляється, бо «не знаходить собі у Ньому місця». Отже, викуплення є боротьбою життя зі смертю і перемога над смертю… Після втілення та воскресіння смерті не має покою: вона не абсолютна».

Смерть не абсолютна, бо вона вже не розлучає нас із Богом. Кожен з нас коли погляне на історію людського роду може згадати праведників, які відходять до Бога у тиші та спокої, їхня смерть не є трагічна. Адже християни помирають не для того, аби війти до царства смерті. Ми покликанні до Божого Царства, до участі у небесному торжестві, яке влаштував Бог, аби залучити нас до повноти Свого життя. Смерть вже не розлучає, але є «успінням», тобто дверима, які вводять нас до таємничої реальності Царства Божого, де Бог є «все в усьому».

Воскресіння Христа відкрило нову переможну добу в історії людства. Це доба Божого Царства, доба перемоги життя, доба невимовної радості. Кожен з нас по-різному провів час посту. Одні постили, цілком дотримуючись встановлених церковним переданням приписів. Інші виконували їх лише частково. Однак, у цю пасхальну ніч Господь дарує радість Свого Воскресіння кожному з нас. І ми віримо, що це Боже милосердя, свідками якого ми є сьогодні, зустріне нас і після нашої кончини, коли ми «лицем до лиця» зустрінемося з Воскреслим Христом.

Пасха - свято радості та світла. Ми збираємося для молитви вночі, але наші серця осяює світло. Збираємося після довгої та нелегкої мандрівки посту. Але, незважаючи на певну втому, ніхто з нас не повертається додому зажуреним. Христова Пасха дарує нам невимовну радість, радість перемоги життя над смертю. Нехай повнота цієї радості осяє кожне людське серце, кожну родину, кожен народ. Нехай пасхальне світло перебуватиме з нами на віки вічні.

Щиро вітаючи єпископат, духовенство зі світлим днем Великодня, молитовно бажаю кожному з вас спасіння, довгих літ життя та міцного здоров’я. Нехай Воскреслий Христос благословить нашу Вітчизну, дарує нашому народові мир та церковну єдність, надаючи кожному з нас благодатний досвід воскресіння.

Благодать Воскреслого Господа нехай перебуває з усіма вами.

Пасха Господня 2008 Року Божого. м.Київ.

Блаженнійший Мефодій
Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель УАПЦ