Пасха Господня – це свято звільнення роду людського з полону смерті.
Своїм Втіленням, хрестом та Воскресінням Христос проторував людському роду шлях до неба та обожнення. Назва цього свята походить від єврейського «пасха» та означає «перехід». Маються на увазі події книги Вихід, де оповідається про те як єврейський народ вийшов з Єгипту та чудесно перейшов через Червоне море. Як ізраїльський народ святкував перехід через Червоне море та набуття свободи, так і християни, що є «Новим Ізраїлем» святкують перехід від смерти до життя. Пасха – це є перехід від пітьми до світла, від смерті до життя, сходження від землі до неба, радість усього світу.
На жаль, у цей величний та святий день, я не можу тілесно перебувати разом з вами. Однак, духовно я з вами, молитовно бажаючи кожному з вас перебувати у єдності з Воскреслим Христом, бути членами Його Святої Церкви та причастниками Його Святих Таїн. Я молю Господа, аби кожен з нас сьогодні здійснив свій особистий «перехід» - перехід від життя у грісі до святого життя. Святість – величний ідеал. Й іноді нам здається, що це – покликання інших, покликання «особливливих» та «обраних». Однак, така думка суперечить православному переданню. Святість – це покликання кожного з нас, бо кожний з нас обраний Господом, кожний – створений Богом з «нічого», аби залучитися до повноти божественної благодаті, стати боголюдиною. Отже у цей святковий день, я бажаю кожному з вас святості, бажаю, аби ви були синами Божими, аби у вас перебували любов Христа та благодать Духу Святого.
В ці святі дні я закликаю вас жити у любові та єдності. Нас мало, тому ми маємо жити спільно. Священство нехай пробуває між собою у мирі, шукаючи можливості служити, а не панувати, та цураючись марнославних думок про першість. В сучасних умовах священник має бути місіонером. А це означає, що священик має постійно підвищувати рівень своєї освіти, вивчаючи Священне Писання та церковне Передання. Православне передання вражає своєї глибиною та величністю. Читайте твори Святих Отців, ретельно вивчайте праці сучасних християнських богословів та мислителів. Адже ви маєте свідчити про істину Православ’я перед агностиками та протестантами, кількість яких постійно зростає в нашому суспільстві. Наша Церква бідна, але це не означає, що ми маємо байдуже спостерігати за бідами наших ближніх. Служіть ближньому, ніколи не минайте тих, хто потребує вашої уваги та помочі. Відвідуйте хворих та ув’язнених, допомагайте немічним, ніколи не забувайте про самотніх.
В цей день я також закликаю вірних нашої Церкви любити та шанувати своїх духовних отців та наставників. Служіння священика в наш час не лише відповідальне, але й дуже важке. Часто пастир залишається сам на сам з своїми проблемами, не маючи не лише вільного часу для спілкування з власною родиною, але й елементарних умов для життя. Шануйте своїх священиків, допомагайте їм у їх служінні, не забувайте про те, що священство живе за ті скромні пожертви, які ви складаєте.
Що ж стосується мене, то я завжди буду прагнути служити кожному з вас, аби виконати заповідь Христову «хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник – як слуга» (Лк.22,26). Я прагну, аби наша невеличка єпархія стала справжньою євхаристійною громадою, прагну, щоб між нас не було «підлеглих» та «зверхників», а була Христова любов. Зберігаймо нашу свободу та єдність у Христі!
Радість Христового Воскресіння нехай завжди перебуває з усіма вами!
ВОІСТИНУ ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Смиренний +Богдан,
Єпископ Одеський,
Вікарій Київської єпархії