Американська преса піднімає свій голос з осудом намірів адміністрації Буша і Нацради з питань іноземного мовлення США скоротити мовлення на Росію і ряд сусідніх країн колишнього СРСР під приводом збільшення медія-присутності США в деяких реґіонах світу. Цій темі присвячує свою увагу редакційна стаття Вашингтон Пост під назвою «Мовчання Америки.» В ній зазначено, що подібний захід планується здійснити по сусідству з Путіним, і саме тоді, коли він залякує своїх сусідів, маніпулює російськими ЗМІ і вдається до все більш антиамериканських тирад на міжнародній арені. Здавалося б, пише Пост, що в американських політичних стратегів має вистачити здорового ґлузду, щоб, принаймні, зберегти досить помірковані програми ГА в Російскій Федерації і в сусідніх країнах. Однак в оприлюдненому нещодавно проекті бюджету президента Буша пропонується якраз зворотнє: зрізати мовлення ГА в кількох пострадянських державах, щоб профінанесувати поширення мовлення в деяких реґіонах світу, населених переважно мусульманами.
Однак навіть тут пропозиції Білого Дому позбавлені будь-якої логіки, продовжує Пост: наприклад, пропонується скоротити мовлення на переважно мусульманські Узбекистан і Казахстан. Громадяни обох країн живуть за умов неліберальних режимів. Для узбеків, які мешкають в умовах жорстокої диктатури, що породжує мусульманський фундаменталізм і анти-американізм, година радіо- і теле-мовлення є єдиним каналом отримання альтернативної інформації про США тоді, коли жорстко контрольовані російські ЗМІ здійснюють там свої трансляції, які часто-густо вводять в оману, без перешкод.
Бюджет Буша також пропонує скоротити радіомовлення укранської служби ГА в країні, яка намагається рухатися на Захід, перебуваючи в тіні все більш беззаконного режиму Путіна. Пост зазначає, що Буш мав би горіти бажанням підтримати демократичні сили в Україні, а також в Казахстані і Узбекистані, а не обмежувати їх джерела інформації про США ще більше. Ціна таких програм настільки невелика, що федеральні фінансові ускладнення навряд чи є аргументом для їх згортання. Між тим відносно невелике збільшення бюджету ГА дозволило б отримати незрівняно більший ефект, зазначає редакційна Вашингтон Пост.
Оглядач Дейвид Ігнатіус пише на редакційній сторінці часопису, що курс Росії і далі невизначений: раніше всі рухалися вліво, зараз офіційно--вправо, але в реальності Росія сидить між обох стільців, визначаючи, що їй будувати на силу-силенну нафтодоларів - Китай, чи Швецію? Населення має погані спогади про демократію як вселенський хаос, а головна інтрига часу розгортається навколо питання наступника Путіна: Іванов? Мєдвєдєв? Інкогніто? Запорукою майбутнього Росії, наполягають путінські радники, є членство у СОТ, а колишній прем’єр Касьянов закликає не ставити на Росії хрест. Тиск з боку Заходу допоміг би зберегти демократію в Росії, пише Пост, але врешті-решт самі росіяни мають визначати, по якому боці дороги вони бажають їхати.