"пахне" Європою. Старі пердуни проти, бо дивляться телебачення, по якому показують вірного ленінця Симоненка, який із піною в роті галасує, що НАТО - це зло. А що ж таке насправді це НАТО? У мережі є багато сайтів та літератури, якщо в кого є бажання проникнутись у глибини НАТО можете завітати на сайт - NATO. Сайт має україномовну версію, у головному меню "Other languages" можна обрати французький, російський та український варіанти. Там навіть можете влаштуватись на роботу, є вакансії. Якщо довіряєте нашій владі, то завітайте на український сайт про НАТО - НАТО. На цих сайтах ви можете прочитати та завнтажити документи, релізи, брошури, багато мультимедії тощо і дізнатись про все самі, але я впевнений що ви, із-за лінощей, цього не будете робити, тому спробую вам трохи роз`яснити, що то воно таке НАТО, із чим його їдять, і що нам за це буде.

По-перше хочеться сказати, що означає емблема НАТО, щоб розставити усі крапки раз і на завжди. Коло - символізує єдність і співпрацю. Розетка компасу - вказує на спільний шлях до миру, обраний країнами — членами Альянсу.

Я не буду вам переповідати всю внутрішню організацію роботи НАТО, бо не цікаво і довго. Я лише хочу загострити вашу увагу про те що ми маємо зараз, і що ми будемо мати потім. Тобто життя до НАТО і після НАТО.

МАЄМО ЗАРАЗ
Від ядерної зброї ми відмовились. Не будемо дискутувати, погано це чи добре. З одного боку добре. Навіщо нам отрута, по кому ми збираємось пуляти? Вже маємо жахливий досвід - Чорнобиль. Але є другий бік медалі - маємо сусіда шовініста - Росію, який постійно і систематично хоче відтяпати в України як не шматок, то цілий півострів, як не крісло нардепа, то крісло Президента, і постійно шантажує нас своїми газами.

Літаки і танки будувати вміємо, але ніколи немає грошей на їх будівництво та розвиток військового комплексу.

Маємо також найкращі у світі зразки озброєння та нових технологій, але брак коштів робить свою чорну српаву.

Оборонна здатність країни на нулю. Ви подивіться на цих вояків - 60 кг хворого тіла, яке хитається від зимового одягу, вже не кажу про стан солдату, коли на ньому повний комплект озброєння. Через 30-40 років нам прогнозують скорочення населення до 27 мільонів, з яких буде 20 мільйонів пенсіонів, працюючих, що будуть платити податки буде максимум 5 мільйонів. То як ви думаєте буде в нас армія при такому фінансуванні?

Уся армія розкрадена та розпродана, і цей процес не зпинити. Тай не треба його зпиняти, бо все, що мало цінність, те, що отримали у спадок від Совдепії, зіржавіло, а що не зіржавіло то було розпродано.

Також маємо гембель у вигляді величезної кількості застарілих боєприпасів, яких би вистачило щоб розпочати та виграти Третю світову війну. Для утилізації в країні не вистачає грошей і ніколи їх не буде.

Отож маємо невтішні прогнози. А судячі з дій керівництва країни та різного політичного бомонду цей прогноз набирає шалених обертів.

БУДЕМО МАТИ
Складно сказати що ми будемо мати від того НАТО. У світі зараз щось таке твориться страшне. Але НАТО це не вчорашня організація, це вже сформована і досить потужна форма спільної життєдіяльності. Організація Північноатлантичного договору — це альянс 26 країн з Північної Америки і Європи, які прагнуть досягти мети Північноатлантичного договору, підписаного у Вашингтоні 4 квітня 1949 року.

За Договором головна роль НАТО полягає у забезпеченні свободи і безпеки країн-членів за допомогою політичних і військових засобів. НАТО дотримується спільних для Альянсу цінностей демократії, індивідуальної свободи, верховенства права та мирного розв’язання суперечок і підтримує ці цінності в усьому євро-атлантичному регіоні.

І саме головне, Альянс стоїть на захисті своїх країн-членів від загрози агресії і розглядає напад на одного або декількох членів як напад на усіх. Як раз те, що потрібно для України. Бо якщо у самих не вистачає клепки та грошей, то треба гуртуватися із іншими. НАТО залишається міжурядовою організацією, в якій кожен член зберігає свій суверенітет. Усі рішення в НАТО приймаються спільно на основі консенсусу.

Хтось хвилюється, що наших солдат будуть відправляти у гарячі точки світу. Так, звичайно. Альянс з самого початку свого існування працює над забезпеченням тривалого мирного порядку в Європі. Але на перешкоді досягненню цієї мети може стати криза чи конфлікт поза межами євроатлантичного регіону.

Отже, Альянс не тільки забезпечує оборону своїх членів, а й допомагає підтримувати мир і стабільність поза географічними межами території країн Північноатлантичного договору через партнерство і операції з врегулювання кризових ситуацій.

Але, по-перше, українських вояків вже відправляють у гарячі точки, ще з часів Незалежності. По-друге, ці всі солдати їдуть туди за власним бажанням, і щоб потрапити у "миротворчу" місію існує величезний конкурс. Тому охочих постріляти та повоювати завжди вистачало.

Після вступу у НАТО українська армія зазнає величезних змін, такої як раніше її вже не буде, та й не потрібна вона така, бо на заміну великим оборонним силам минулого повинні прийти такі сили, які готові до ведення відносно дрібномасштабних операцій з реагування на кризи, які вимагають гнучкості й мобільності, а також здатності розгортатись на значній відстані від звичних оперативних баз.

Треба обов`язково сказати трохи про фінансування.

Отже, за деякими винятками, НАТО не фінансує закупку військових сил чи фізичних військових активів, таких як кораблі, підводні човни, літаки, танки, гармати чи системи озброєнь. Військовий особовий склад і матеріальні ресурси передаються в розпорядження НАТО країнами — членами Альянсу, які продовжують нести фінансову відповідальність за їх забезпечення. Важливим винятком є Сили раннього повітряного попередження і управління НАТО. Це флот оснащених радарами літаків, який країни — члени Альянсу спільно закупили, обслуговують і використовують, і який знаходиться в їхній спільній власності. Оперативне командування і управління цими силами здійснюється командувачем збройних сил НАТО, підзвітним страте- гічним командувачам Альянсу. НАТО також фінансує інвестиції, спрямовані на задоволення колективних потреб, таких як протиповітряна оборона, системи командування і управління, або комунікаційні системи для усього Альянсу, відповідальність за забезпечення яких не може бути покладена на якусь одну країну — члена НАТО. Такі інвестиції підлягають обслуговуванню, оновленню і, зрештою, заміні відповідно до змін у вимогах і розвитку технологій, що вимагає відповідних видатків, які поглинають значну частину фондів НАТО.

Країни — члени НАТО роблять прямі внески в бюджети, якими керує НАТО, відповідно до узгодженої формули розподілу видатків, яка обчислюється виходячи з їхньої фінансової спроможності. Ці внески представляють невеликий відсоток сукупних оборонних бюджетів країн і, як правило, використовуються для фінансування видатків тих елементів структури НАТО, в яких ці країни беруть участь. Ці внески, які робляться в рамках НАТО, часто ґрунтуються на принципі спільного фінансування.

Проекти також можуть спільно фінансуватись. Це означає, що країни — учасниці цих проектів можуть визначати вимоги, пріоритети і домовлятись щодо фінансування, але НАТО зберігає за собою нагляд і політичний та фінансовий контроль. Домовленості про спільне фінансування, як правило, ведуть до створення керівної організації та агенції з впровадження в таких сферах, як виробництво літаків і гелікоптерів, протиповітряна оборона і матеріально-технічне забезпечення.

Дуже болячим питанням для України є також відсутність ядерної зброї, тому ядерні сили НАТО є чинником збереження миру і стабільності в Європі, оскільки роблять безглуздим будь-який широкомасштабний збройний конфлікт в євроатлантичному регіоні. Звичайні озброєння не є достатніми для гарантії безпеки, а наявність ядерних сил позбавляє сенсу і робить неприйнятним ризик розв’язання агресії проти держав НАТО. Цей фактор також робить непевними плани тих країн, які могли б розраховувати на досягнення політичних чи військових переваг шляхом використання ядерної, біологічної або хімічної (ЯБХ) зброї проти країн Альянсу.

Ядерні сили НАТО слугують не тільки інтересам Альянсу, але і країн-партнерів та Європи загалом, оскільки вони зміцнюють європейську стабільність, протистоять загрозі використання зброї масового знищення і є суттєвим фактором стримування.

Але ядерні запаси були значно скорочені, в даний момент існує лише необхідна для оборони Альянсу кількість.

Не забуваємо, що НАТО це не лише військовий Альянс. Основою економічної співпраці в Альянсі є стаття 2 Північноатлантичного договору, в якій сказано, що країни — члени НАТО "намагаються усувати суперечності у своїй зовнішній економічній політиці та сприяють економічній співпраці між окремими або між усіма учасниками Договору". Тому НАТО, це розвиток економічних стосунків із Європою та США, а також вступ у НАТО - це ще один маленький крок до вступу у Євпропейський Союз.

P.S. В наш складний час потрібно тримати ніс за вітром, а не підставляти вуха під лапшу антиукраїнських сил. Так, НАТО - це великі обов`язки, дисципліна та дотримання усіх правил, але в нас немає іншого виходу. Ми не маємо ні військової потуги, не економічного дива, а ні політичної сили, щоб самотужки здолати загрози, що виникають зовні щодня. Так, "колгоспи" - це велике зло, але у випадку із НАТО, це не так. Гуртуймося, заради нащадків, заради України!

Деякі цитати були використані із електронної версії брошури "Довідник НАТО 2006".