22 листопада покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку стало єдиним заходом проведеним Одеською обласною державною адміністрацією з нагоди Дня Свободи – другої річниці Помаранчевої революції. Не ініційовано жодного „круглого столу” чи хоча б зустрічі учасників славних подій двохрічної давнини, які щиро боролися зі старою системою корупції на Майдані і не допустили до влади в Україні фальсифікаторів виборів 2004 року. Не запросили учасників Помаранчевої революції, яких в Одесі було чимало, і до пам’ятника Кобзарю. А місцеві ЗМІ жваво поширювали коментарі, з приводу Дня Свободи, або від одного з учасників сумновідомого збіговиська сепаратистів у Сіверськодонецьку, або від представників політичної партії, лідер якої називав учасників революції „козлами”. Виглядало так, що святом цей день став саме для тих хто називав учасників Майдану не інакше як „помаранчевими бісами”. Тим часом, квіти шани до ніг Кобзаря поклали представники обласної державної адміністрації, заступники Одеського міського голови Михайло Кучук, Вахтангі Убірія, Тетяна Федірко, Секретар Одеської міськради Олександр Прокопенко. Голова Одеської обласної державної адміністрації Іван Плачков назвав головним досягненням Помаранчевої революції той факт, що „народ України повірив у свої сили. Народ став головною політичною силою в державі, яка здатна впливати на чимало політичних, економічних державних проблем. Ще одним досягненням є те, що наша держава стала справді демократичною”. Запитання журналістів „коли ж відповідатимуть за скоєні злочини фальсифікатори виборів 2002 – 2004 років і екс-чиновники різних рівнів, які нині повертаються в Україну після переховувань від правоохоронних органів?” Іван Плачков назвав „надзвичайно складним”. Присутній на урочистостях народний депутат України Володимир Курінний (Блок Юлії Тимошенко) висловив жаль з приводу того, що надії українського народу на Помаранчеву революцію так і не стали реальністю. Він назвав минулі два роки „роками втрачених можливостей для України і української демократії”. оправда, здобутки все ж є. Україна має реальну свободу слова. Існують певні елементи демократичної системи. Люди стояли на Майдані не заради того щоби відстояти бажання конкретної людини стати Президентом. Вони перш за все прагнули панування в українському суспільстві принципів справедливості”, - сказав Володимир Курінний. Народний депутат переконаний, що найбільше перемог від Помаранчевої революції мали саме одесити. „В Одесі сталася зміна влади. Це позитивно вплинуло на розвиток міста. Без революції такі події не стали б реальністю. Результат зміни влади – покращилася якість одеських автошляхів і краще стали працювати комунальні служби. Здобутків в Одесі є чимало”. Голова Одеської обласної організації Народного Руху України Геннадій Щипківський є серед тих політиків, які вважають винним у „зраді ідеалам Помаранчевої революції” нинішнього главу держави. „Віктор Ющенко здає позиції. Конституційна реформа набирає обертів. Біда наша полягає ще і у тому, що під час формування адміністрацій у регіонах владні кабінети зайняли чимало сумнівних осіб. Найжахливіше те, що віру у майбутнє втрачають звичайні люди”. 22 листопада до пам’ятника Кобзарю прийшли і представники місцевих організацій Соціально-християнської партії, Партії Реформи і Порядок, Української республіканської партії „Собор”, партії „Батьківщина”, колишні політичні в’язні. Представник ПРП Вадим Поліщук вважає, що учасники Майдану у Києві та регіонах країни є розчарованими. „Сьогоднішні події викликають у них лише сум. У такі роковини слід було не лише покладати квіти, але і сісти за круглий стіл, подивитися один одному у очі і подумати що далі робити для виправлення ситуації?” Розділити радість з учасниками урочистостей до Дня Свободи прийшли священики Української Автокефальної Православної Церкви. Священик УАПЦ, о. Петро Мартьянов висловив жаль, що про День Свободи забули християнські конфесії „які декларували свою прихильність до ідеалів свободи, прав людини”.
Главная страница 
22 листопада покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку стало єдиним заходом проведеним Одеською обласною державною адміністрацією з нагоди Дня Свободи – другої річниці Помаранчевої революції. Не ініційовано жодного „круглого столу” чи хоча б зустрічі учасників славних подій двохрічної давнини, які щиро боролися зі старою системою корупції на Майдані і не допустили до влади в Україні фальсифікаторів виборів 2004 року. 
