Інтерв’ю з Надзвичайним та Повноважним Послом Федеративної Республіки Німеччина в Україні паном Рейнгардом Шеферсом.
1. Пане Посол, скажіть, що робить НАТО привабливим для держав-членів?
Концепція „спільної безпеки“ містить переваги для всіх сторін. Тісна співпраця в рамках НАТО в усіх, не тільки військовій, галузях допомагає покращувати прозорість, підвищувати довіру і, таким чином, сприяти стабільності. Нові та складні виклики, як от міжнародний тероризм, вимагають, до того ж, кращої співпраці в сферах, пов’язаних з цивільною безпекою. Важливою функцією багатонаціональних інституцій у Брюсселі є узгодження зовнішньої політики. Крім того, користуючись принципом одностайності у прийнятті рішень, кожна окрема країна-член здобуває великого впливу на політику альянсу. Зрештою, членство у НАТО надає унікальну гарантію безпеки і допомоги.
2. А в який спосіб членство в НАТО позначається на оборонно-промисловому комплексі держави?
Членство в альянсі полегшує співпрацю у вибраних сферах озброєння та набуття військових навичок. Так от, в рамках альянсу спільно з іншими країнами-членами можна набути вмінь, забезпечити які окремі країни власним коштом не можуть. Взаємодія у певних галузях вимагає суттєвих інвестицій, які, як правило, пов’язані з чіткими технологічними зрушеннями для тієї чи іншої оборонної промисловості.
3. Якими є причини розширення НАТО?
Поряд з уже названими перевагами членства в НАТО я хотів би тут підкреслити таке: країни, які прагнуть членства у НАТО, повинні виконати певні “умови” військового, фінансового та політичного характеру (напр. врегулювання існуючих конфліктів з сусідами). Це робить внесок у справу модернізації та демократизації. Водночас розширюється простір стабільності.
4. Як можна охарактеризувати відносини між «старими» та «новими» членами НАТО?
З часу свого заснування у 1949 році НАТО постійно зростала. Весь час приєднувалися „нові“ члени (напр. Федеративна Республіка Німеччина у 1955 році), які потім з плином років ставали „старими“ членами.
Кожен „новий“ член привносить в організацію нові імпульси, ідеї, точки зору і стає таким чином здобутком для організації.
Тому, у принципі, ми не хотіли б розрізняти між старими і новими членами. Такий поділ не допомагає розумінню суті справи і врешті-решт мало що виражає.
5. А чи позначається членство в НАТО на шансах держави-члена приєднатися до ЄС?
Членство у НАТО та ЄС не залежать одне від одного. Це відповідає також різнорідності обох організацій. Зрештою, 21 країна-член НАТО (загалом 26) є водночас членами ЄС (загалом 27). Деякі реформи, які необхідні для зближення з однією з організацій, здебільшого потрібні також і для зближення з іншою.
6. Якими є пріоритети розвитку НАТО і хто визначає ці пріоритети?
Верховним пріоритетом НАТО є досягнення і збереження безпеки в євроатлантичному просторі. Це можна вже побачити з Договору про НАТО, а також з безлічі документів НАТО.
Як досягти цієї цілі та які пріоритети слід висувати за актуальних обставин, вирішується Радою НАТО, до якої належать усі члени НАТО. І тут діє принцип одностайності. Отож, врешті-решт, інтереси окремих членів НАТО визначають цілі НАТО.
7. Як можуть змінитися українсько-німецькі відносини у випадку вступу України до НАТО?
Відповідь на це запитання важко обмежити Німеччиною. Так, відносини між нашими країнами та нашими збройними силами стали б значно тіснішими і відкритішими. Проте це водночас стосується і відносин з усіма іншими партнерами НАТО. У принципі, слід зауважити, що всі партнери НАТО ведуть один з одним інтенсивний і плідний діалог. Двосторонні відносини з точки зору політики безпеки уже зараз, незалежно від вступу в НАТО, є відмінними і, безперечно, стануть однозначно ще інтенсивнішими, якщо перспектива вступу набуватиме конкретніших обрисів.
|